Шукати в цьому блозі

вівторок, 8 листопада 2011 р.

Геодезичні хоку

Хоку (хайку) — жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш на основі першої півстрофи танка, що складається з 17 складів (5-7-5) і відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу.
У перекладі з японської "хокку" означає "початкова фраза". Для цих віршів характерні лаконізм та глибина змісту. Основна тема хокку - нерозривна єдність природи й людини.
Майстри хокку вважали, що у вірші обов'язково повинно бути сабі - прекрасне і пронизливо-сумне почуття самотності, прояви якого японські поети бачили в природі, повсякденному житті, побуті. Тільки на самоті людина може поринути в глибини своєї душі. (взято з ukrlib.com.ua)

Розбудив у собі японського мислителя, попробував написати декілька хоку на професійну тематику.

Тахеометр, пожовкла трава
Вдалині ледве видно в тумані сірі лінії ЛЕП.
Та сонце ще нас пригріває.

***

Розсипаю пікети в безкрайніх полях.
З неба перші краплини стрімко летять.
Тільки природа сьогодні завершить справу свою.


***
Цифра. Цифра. Цифра.
За вікном синє небо і вітер гукає.
Але... Цифра. Цифра. Цифра.

***

Хмари білі в небі несуться,
Ще вище супутники хутко літають.
GPS непорушно приймає сигнал.




Немає коментарів:

Дописати коментар