Значення координат в кадастрі Квебека

     Коли ми в Монреалі заміряли присадибні ділянки, то я дуже дивувався, що це було зроблено без прив"язки до квебекської системи координат SCOPQ - le Système de coordonnées planes du Québec (Планова система координат Квебека). Як же так? Халтура? Виявляється, ні. Просто тут інший підхід до поняття межі ділянки і того, як її визначити. Межа не прив"язана до координатної сітки, тому визначати реальні координати земельної ділянки не має сенсу. Про це більш детально написано в статті, яку я знайшов на сайті Міністерства природних ресурсів та фауни (MRN - le ministère des Ressources naturelles et de la Faun), яке якраз утримує систему кадастру земель. Далі буде йти переклад статті.

Графічне представлення земельних ділянок в кадастрі Квебека

La représentation graphique des lots dans le cadastre du Québec

     В 1992 році, в рамках Програми реформування кадастру (Programme de réforme du cadastre), уряд Квебека довірив Генеральній дирекції кадастру (Direction générale du cadastre) мандат на поновлення кадастрової інформації на всю територію Квебека, що складається з близько 3,6 мільйонів земельних ділянок (le lot). Основною метою цієї програми є: 

• скласти надійний образ земельного поділу Квебека;
• забезпечити оновлення кадастрових даних;
• гарантувати багатозадачність кадастру.

     Масштабність програми та поставлені цілі вимагали інформатизації кадастру. Без впровадження інформаційних технологій, виробництво та аналіз кадастрових документів стосовно близько 4 млн. ділянок, було б неможливо реалізувати в межах розумних часових та грошових витрат. Крім того, задачі із актуалізації та полівалентності кадастрових даних неможливо реалізувати на бащі паперових кадастових документів.


     Необхідність в інформатизації процесу була настільки очевидною, наскільки було очевидним використання креслярських полотен в 1860-х, в період становлення нашої кадастрової системи.


Координати: основа для викреслювання плану

     Інформатизація квебекського кадастру (un cadastre québécois) призвела до впровадження системи управління кадастровими даними. Ця система забезпечує цілісність (l'intégrité) та оновлення (la mise à jour) кадастрової бази даних (la base de données cadastrales), яка складається із описових та геометричних даних. Щоб впровадити таку систему, Генеральна дирекція кадастру повинна була вибрати певні технології, якими стали рішення на базі:

• Arc/Info як система управління просторовими даними;
• ORACLE, як система управління реляційними базами даних.

 Координати в кадастровій базі даних є осново для викреслювання планів.

     Крім того, обмінними форматами даних, які дозволяють інтегрувати та поширювати дані визначені:

• DXF - для просторових даних;
• CSV - для описових даних.

      Ці інформаційні засоби забезпечують, що кожна ділянка (полігон) в кадастровій базі даних і, відповідно, в файлі обмінного формату, представлена сукупністю пар координат. В якості базової системи координат було обрано Планову систему координат Квебека - le Système de coordonnées planes du Québec (SCOPQ). Обрані технології вимагають, щоб файли (les fichiers) з даними, отриманими від геодезистів (les arpenteurs-géomètres) задовольняли певним технічним вимогам. Наприклад, щоб забезпечити технічні норми обраних інформаційних засобів, координати мають бути записані в файлах з точністю до 0,0001 метра. 

     Але ці вимоги не мають нічого спільного із точністю отримання кадастрових геометричних даних - міри ліній, обчислених координат ділянок чи угідь. Насправді, такі вимоги до представлення даних, не роблять квебекський кадастр високоточним. Відповідно, координати земельних ділянок не мають якоїсь юридичної сили. Протягом більше ніж 100 років, квебекські геодезисти виготовляли кадастрові плани з допомогою ватмана та чорнил. В квебекському кадастрі, файли та координати є аналогами ватмана та чорнил. Вони слугують тільки засобами для відображення кадастрових планів, забезпечуючи їх графічне представлення, але не більше того.

 Зміни до кадастрових планів

     Як це було зазначено раніше, координати знаходяться в базі даних тільки з технічних міркувань: вони слугують основою для планів, забезпечуючи графічне представлення ділянок. Тому вони не є самодостатніми даними. 

     Таким чином, геодезист не може змінювати виключно координати ділянки. Зміни координат є наслідком коригування конфігурації ділянки (коли межу перенесено чи модифіковано).

 Кадастр і визначення меж

     Чи можуть координати, обчислені з допомогою кадастрового плану, використовуватись для визначення меж ділянки, без проведення геодезистом попереднього аналізу? Очевидно, що ні! Між тим, стаття 977 Цивільного кодексу Квебека (le Code civil du Québec) чітко говорить:

     "977. Межі нерухомого майна визначаються правовстановлюючими документами, кадастровими планами та межовими знаками, а також, за необхідності, будь-якими іншими корисними даними та документами"

     Законодавець таким чином уточнює елементи, які повинні враховуватись при визначенні меж ділянки, серед яких: кадастр, правовстановлюючі документи та займана територія. Тому використання самих лише кадастрових даних є недостатнім. Це правило стосується як поновлюваної території (le territoire rénové) так і непоновлюваної (le territoire non rénové). Зазвичай, геодезисти вважають координати, отримані із кадастрових планів корисними для визначення меж. Проте вони повинні бути узгоджені з іншими даними, як фізичними, так і легальними.

      Пан Ґреґуар Жирар (Grégoire Girard), геодезист, член Ордену геодезистів, тлумачить статтю 977 таким чином:

     "Читаючи цю статтю, ми можемо зробити висновок, що жоден із наведених елементів не має якогось пріоритету над іншим, і що стаття не є тимчасовою, до моменту, коли буде обраховано все нерухоме майно.

     Як наслідок, навіть після моменту введення в дію земельного реєстру Квебека та запису до відомостей про нерухомість даних щодо права власності стосовно облікованої нерухомості, визначення меж такої земельної ділянки все рівно буде регулюватись статтею 977 нового Кодексу і кадастрові дані не будуть єдиним джерелом для визначення межі ділянки."

     Згідно пана Жирара,  визначення меж ділянки повинно і надалі проводитись із врахуванням всіх трьох основних джерел даних: правовстановлюючі документи, кадастрова інформація, займана територія. Тут, коли ми говоримо про кадастрові дані, ми маємо на увазі розміри, записані на плані, а не координати, які ми можемо отримати з цього плану.

     Інший член Ордену геодезистів, пан Жак Сильвестр (Jacques Sylvestre), також  висловлює подібну думку:

     "Щодо сенсу цієї статті, місцеположення ділянки, яке ми можемо отримати використовуючи координати, які в свою чергу отримані на базі наданих документів, на мою думку, на даний момент, не потрібно йому надавати великого значення. [ … ] Координати можуть мені слугувати як  довідка, щоб побачити, чи в цьому секторі зображення відповідає розподілу. Не більше. [ … ] Вони слугують тільки для графічного представлення і найбільша небезпека, яку ми спостерігаємо, це те, що ці координати дуже близько відображають реальність."

      Президент Ордену геодезистів Квебека (l'Ordre des arpenteurs-géomètres du Québec, OAGQ), пан Жак Фурньї (Jacques Fournier), також притримується цієї думки:

     "Геодезист завжди повинен дотримуватись традиційної практики та законів під час виконання подібних робіт на оновленій території і він повинен подвоїти свою пильність та завжди пам"ятати, що кадастр, навіть на на оновленій території, є графічим представленням в квебекській системі координат."

     Б"юро дирекції Ордену геодезистів навіть прийняло резолюцію щодо цього питання:

     "Координати, отримані з кадастрвого плану, можуть давати лише наближене уявлення про те, де саме знаходиться межа ділянки. В жодному разі ці координати не можуть бути використані для вирахування меж ділянки, без попереднього вивчення сектору робіт, в тому числі топографічної зйомки земельної ділянки. У випадку неузгодженості цих двох даних, останні мають перевагу."

     Пан Сильвестр також застережує геодезистів від несанкціонованого використання координат:

     "Якщо в майбутньому судді будуть надавати координатам якогось іншого значення, окрім як основи для графічного представлення, то на мою думку, це станеться через практику, якої можливо будуть дотримуватись геодезисти. Насправді, якщо колись ми почнемо визначати межі ділянок з допомогою координат, що отримані внаслідок проведення кадастрової реформи, то це буде перевищенням урядового мандату, метою якого було ідентифікувати кожну земельну ділянку."

Висновок

     Кадастр Квебеку був інформатизований, земельні ділянки графічно представлені з допомогою координат в системі SCOPQ. Ці координати не мають жодної легальної цінності. Тому геодезисти повинні завжди мати на увазі, що офіційними даними є величини, що записані на кадастровому плані. Крім того, під час визначення меж ділянки, ці величини повинні завжди порівнюватись із даними топографічного знімання. Геодезисти повинні із застереженням використовувати координати, отримані із кадастрових планів, дотримуючись при цьому діючих завконів та норм, що регулюють геодезичну діяльність.